Чому за використання музики в закладах громадського харчування та торгівлі потрібно платити?
Відповідь на це питання дає законодавство. Музичні твори, як і інші твори мистецтва, є інтелектуальною власністю та об’єктом авторського права, а вимоги, які підприємець зобов’язаний виконувати, здійснюючи публічне виконання музики, визначені в Законі України «Про авторське право і суміжні права». Зокрема, в Законі зазначено, що публічне виконання музики повинно здійснюватися:

– з дозволу правовласників – осіб, які володіють авторським правом і суміжними правами на твори, а саме: авторів, композиторів, виконавців і виробників фонограм;

– з виплатою винагороди (роялті) правовласникам.

У разі порушення встановленого порядку використання музики настає юридична відповідальність.

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг

Що є публічним виконанням музики?
Публічне виконання пісні, фонограми чи відеокліпу – це представлення твору в живому виконанні або за допомогою технічних засобів в місці, відкритому для вільного відвідування необмеженою кількістю людей. Таким чином, звучання музичних творів в кафе, ресторанах, готелях, магазинах, спорткомплексах, салонах краси є публічним виконанням музики.

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг

З ким підприємцю укладати договір на використання музики?
З огляду на те, що Підприємець фізично не може укласти договір з кожним автором, виконавцем і виробником фонограм, Законом передбачено створення організацій колективного управління (ОКУ). Такі організації мають повноваження укладати ліцензійні угоди на використання музики у комерційній діяльності.
ОКУ діють від імені Правовласників на основі отриманих від них повноважень на управління правами. Крім укладання договорів організації колективного управління збирають винагороду, розподіляють та виплачують зібрані кошти Правовласникам.

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг

Хто і на якій підставі може подати позов за нелегальне використання музики?
Згідно з пунктом “а” статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», використання музичного твору без дозволу суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Фіксувати факти нелегального використання музики уповноважені співробітники ОКУ на підставі Постанов Кабінету Міністрів України №71 та №72 від 18 січня 2003 року. Представники організації роблять відеофіксацію використання музики в приміщенні закладу і за допомогою спеціальної програми визначають, які саме треки використовуються. На підставі цих даних складається акт. Потім працівники ОКУ визначають компанію, якій належать права на ці треки і отримують необхідні документи для подання судового позову.
Судова практика, що склалася на сьогоднішній день в Україні, свідчить про те, що суд в переважній більшості випадків виносить рішення на користь правовласників і стягує грошові компенсації з Користувачів, що використовують музику нелегально.

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг

Чи потрібно платити за музику, якщо в закладі грає радіо або телевізор?
Технічні засоби, за допомогою яких відбувається публічне виконання музики, можуть бути будь-якими – музичний центр, ноутбук, теле- або радіоприймач. Тому трансляція музики за допомогою радіо або телевізора, показ відеокліпів та трансляція музичних телеканалів також відносяться до публічного виконання музики.
Щоб легально використовувати будь-який з вищеназваних способів музичного оформлення закладу, підприємцю потрібно укласти ліцензійний договір та сплачувати роялті.

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг

Чи потрібно платити роялті, якщо в закладі грає тільки «жива» музика?
В разі виконання «живої» музики необхідно сплачувати роялті за використання об’єктів авторського права, тобто тексту та мелодії. Це стосується виконання музики і пісень які є об’єктами авторського права та належать відповідним Правовласникам. Якщо музиканти виконують свої власні композиції, сплачувати роялті не потрібно.
У той же час при «живому»виконанні зобов’язань зі сплати роялті за використання об’єктів суміжних прав не виникає, оскільки не використовуються ані виконання, ані фонограми.
В тому випадку, якщо протягом дня в закладі використовується будь-яка інша фонова музика, крім «живої» — радіо, компакт-диск, трансляція музичного телеканалу, тощо, сплата роялті за використання об’єктів і авторського, і суміжних прав є обов’язковою.

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг

Чи маю я платити роялті, якщо використовую в своєму закладі тільки лійензійні диски?
Придбання ліцензійного диска дозволяє його використання для особистого прослуховування, проте це не є придбанням прав на публічне виконання записаних на диску аудіовізуальних творів. Це зафіксовано у п.4 ст.8 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1587-14).
Тому, якщо підприємець використовує для озвучення свого закладу музику з ліцензійних дисків, це є «публічним виконанням» музичних творів і потребує отримання дозволу та сплати роялті.
При цьому не має значення, за допомогою яких пристроїв і процесів підприємець здійснює публічне виконання музики з компакт дисків — обов’язок сплати роялті все одно виникає. Відповідно підприємці які ухиляються від виконання цього обов’язку, несуть передбачену Законом відповідальність.

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг

В закладі грає музика зі стрімінгового сервісу Apple Music, Google Play Музика, Spotify, Jamendo Music, тощо, за використання якого я сплачую абонплату. Чому я маю платити роялті?
Останнім часом деякі підприємці обирають в якості фонового озвучення своїх закладів музику з стрімінгових сервісів. Найпопулярнішими серед яких є Apple Music, Google Play Музика, Spotify, Jamendo Music та ін. При цьому підприємці впевнені, що вони використовують музику легально, адже вони сплачують абонплату.
Проте користувачі сервісів за ці гроші отримують право використання музики лише в особистих некомерційних цілях. На противагу цьому публічне виконання (яким є використання музики в магазині чи ресторані) є комерційним використанням і воно заборонено цими угодами.

Google Play:

«6. Ви не маєте права відтворювати Вміст або будь-яку його частину з метою публічного виконання або відтворення, навіть якщо за це не стягується плата (крім випадків, коли таке використання не порушує авторські права або інші права). (…)»

Роз’яснення МЕРТ щодо використання музики у закладах громадського харчування, торгівлі та послуг